| -1 |
[May. 24th, 2006|05:58 pm] |
|
Nu i haŭno ž hety Kod Da Vinci. Škada hrošaj. |
|
|
| Daviali |
[May. 24th, 2006|05:47 pm] |
Siońnia jšoŭ pa handlovym centry ŭ Varšavie i nasustrač mnie spacyravaŭ chłapiec sa značkam „Za Svabodu”. Ja, jak naliežyć biełarusu, chacie pryvitać ziemlaka i skazaŭ: „Žyvie Biełaruś”.
Oooooo. Pierapužany chłopiec pierakasiŭisia ad strachu i z tvaram, nibyta ja zahadaŭ jamu addać usie hrošy jakija jon maje i jakija zarobić u bydučyni, prybaviŭ kroku i źnik u natoŭpie.
Vo ludziej zapałochali! Svaich nie paznajuć! |
|
|
| Załatyja słovy. |
[Apr. 25th, 2006|12:12 am] |
Brat Piotra Rudkouski, daminikanin:
"Хто яны, гэтыя мускулістыя гаманоіды, здольныя назваць беларускую жанчыну "сукай", бяспамятна катаваць падлеткаў і з садыстычнай асалодай таптаць сьвятыя беларускія сымбалі і хрысьціянскія іконы? Яны не беларусы і не расейцы. Яны не маюць нацыянальнасьці, ня маюць айчыны, ня маюць уласнай гісторыі. Магчыма ня маюць нават імя, калі пад "імем" разумець здольнасьць атаесамляць сябе з чалавечым родам. Гэта- племя Х, якое так і не здолела разьвіць у сабе "вышэйшых функцыяў", уласьцівых нармальным прадстаўнікам homo sapiens: здольнасьць спачуваць і любіць, абараняць слабейшых, адчуваць сваю ўласную годнасьць. Гэта- прымітыўнае, барбарскае племя, рэлікт каменнай эпохі, які ўтварае сталую пагрозу для чалавечай свабоды і духоўнага поступу. Надыйдзе час, і яны напоўніцу адкажуць за кожную кроплю крыві , пралітую на вуліцах Менску, за таптаньне бел-чырвона-белага сьцяга і за абразу беларускай жанчыны.
Фашыстоўская Нямеччына таксама ў свой час здавалася моцнай і непарушнай. Адзінае, пра што трэба добра памятаць цяпер, што яны, згаданыя гаманоіды, кормяцца нашым страхам і роспаччу. Трэба адабраць ад іх гэту "пажыву". Іхная сіла слабее па меры ўзросту нашай веры і салідарнасьці". |
|
|
| Čornyja” pracujuć. |
[Apr. 22nd, 2006|08:39 pm] |
Увечары 21 красавіка ў Магілёве быў затрыманы актывіст Партыі БНФ Зьміцер Салаўёў. Як паведаміў абласны кіраўнік Партыі БНФ па Магілёўскай вобласьці Рыгор Кастусёў, у 20:00 гадзін вечара Салаўёў выйшаў з дому ў краму, а ў 22:00 яго жонцы па тэлефоне паведамілі пра знаходжаньне яе мужа ў ізалятары часовага ўтрыманьня. Салаўёў абвінавачваецца ў дробным хулінанстве. Дата суду пакуль невядомая.
Ot blacha! Siadzieli sa Źmicieram tydzień u adnej kamery. Dva tydni paśpieŭ naciešycca svabodaju. Specyjalna izalujuć pierad „Čarnobylskim Šlacham”, hady.
23 sakavika jaho taksama zatrymali za „chulihanstva”. Dokazam taho, što jon łajaŭsia matam byli fotazdymki.
Čakajem ciabie Źmicier. |
|
|
| Dziakuj. |
[Apr. 3rd, 2006|11:01 am] |
Chaču skazać VIALIKAJE DZIAKUJ usim tym, chto na praciahu hetych 10 dzion byŭ razam z nami.
Pierš za ŭsio dziakuj backam. Dziakuj siabram ŭ Biełarusi i Varšavie, i dalioka za miežami Eŭropy. Dziakuj kalieham z „Polonii”. Dziakuj „Našaj Nivie” i BAŽu.
Dziakuj tym adnaviaskoŭcam, jakija nie pavieryli dziaržaŭnaj prapahandzie dy sustrakali mianie doma.
Ja na Voli. 5 kh ŭ minus, z usiemahčymymi prastudami, kašlami. Bez šprycoŭ i alkaholiu i kryvi, bez kvatery, jakuju mnie kupiŭ Milinkievič, bez 800 $ ad Buša.
Ja z darahimi mnie ludźmi i z jašče bolšaj luboŭju da svajoj Radzimy i jaje narodu.
Žyvie Biełaruś! |
|
|
| Pra svabodu. |
[Feb. 9th, 2006|11:27 pm] |
Prastuda dapamahła mnie narešcie znajści čas na pračytańnie tych knižak, jakija prydbaŭ hetym razam u Miensku. Pieršaj patrapiłasia „Dyjałohi z Boham” Akudoviča. Spadabałasia. Nižej pryvodžu dva cikavyja, na moj poślad, teksty.
Alie jakuju kaštoŭnaść ujaŭlaje svaboda słova, skažam, dla maich baćkoŭ, jakija za ŭsio svajo žyććio nie pračytali nivodnaj knižki, nikoli nie hartali gazet (za vyniatkam chiba tych vypadkaŭ, kali tam drukavaŭsia zdymak ichniaha syna), a pa televizary hliadzieli adno mieładramu?
Dyk što im da taho, jość tam niejkaja svaboda vybaraŭ u parłamient ci jaje niama, zabaraniajuć vydavać kamuści hazety ci nie? Voś kali b pa viasnie zabaranili bublu sadzić, a pierad kaladami kałoć parsiuka- tady inšaja reč. Z haziet i parłamenta sytym nie budzieš, a z bulby dy parsiuka sam pražyvieš, dziaciej vyhaduješ i na ŭnukaŭ jašče uspieješ paciešycca…
Adsiel niedavier paspalitaha čałavieka da ŭsialakich svabod, što razumniki vydumlajuć, bo nie bačna z tych vymudraŭ karyści tamu, chto žyvie z mazala. Peŭna , razumnikam z ichniaha ščyravańńia i abłamajecca niejkaja vyhoda, a prostamu ludu pry luboj uładzie adna svaboda: žyćcio pamiž chlievam i poliem darešty stapyać.
Svabodu nielha zavajavać- jaje možna tolki dačakacca (ci nie dačakacca). Ale jaje možna dačakacca adno ŭ tym razie, kali my jaje budziem čakać, i čakać mienavita jak svabodu.
Tolki nie treba błytać čakańnie z pasiŭnym pierabyvańniem u abyjakavaści. Kali my mocna niekaha čakajem, dyk rychtujemsia da sustrečy. Čakańnie svabody- heta padrychtoŭka da sustrečy z svabodaj.
Svaboda nikoli nie przychodzić tudy, dzie jaje nie čakajuć. Tamu jana i nie źjaviłąsia na Biełarusi pasla raspadu savieckaj imperyji. Adsiul i paŭstaje zadača kožnaha, chto zaanhažavany przyjściem svabody na Biełaruś: macavać i vialičyć prastoru jaje čakańnia.A srodki ŭ hetaj spravie mohuć być samyja roznyja: ad kulturnickaj pracy da palityčnych akcyj. Tolki pry hetym treba vyrazna ŭsviedamlać, što sens i kulturnickaj pracy, i pracy palityčnaj nie ŭ zdabyvańni svabody, a ŭ stvareńni sytuacyji masavaha čakańnia. I kali my ŭ svaim mnostviestaniem čakać svabodu- jana Biełaruś nie praminie! |
|
|
| Akudovič pra movu. |
[Feb. 9th, 2006|11:25 pm] |
"Razmaulać pa-biełarusku – heta vyklučyć siabie z normy i paŭz ułasnaje žadańnie być dla adnych misijanieram novaj viery, dla druhich varožym hołasam, a dla ŭsich astatnich- at, takim sabie błaznam.
Va ŭsim śviecie čałaviek, razmaŭlajučy na rodnaj movie, prosta razmaŭlaje. U nas zusim inakš… Usialaki raz, kali na ludziach my hamonim pa-biełarusku, dyk nie prosta sumovimsia, a jak by ładzim hramadskuju akcyju ci matacki performans, bo kožny pobač adrazu napinajecca ŭvahaj. Vierahodna, u niejkuju, mahčyma i nie zusim addalienuju, paru, kab razmaŭliać na ludziach pa-biełarusku, treba budzie brać dazvoł u haradskich uładaŭ z adznakaj miesca i času, jak heta robicca, kali chtości ładzić palityčny pikiet ci amatorski kancert na vulicy.
Sviadoma trymacca movy- heta štodnia vykonvać rolu biełarusa ŭ trahikamičnym spektakli bez pačatku i kanca. Heta – žyć i pamierci na scenie z rodnym słovam na vusnach. Ale i pa śmierci tvaja rola biełarusa nie musić być pierapynienaj, i na pomniku tvajo imia napišuć na matčynaj movie. Kab chto ni išoŭ pobač, dyk zapytaŭsia dumkaj:
- Bač ty, i na tym sviecie jamu niajmiecca.
I pasla taho jašče doŭha sam-nasam dziviŭsia:
- Ot ža ŭpartyja byvajuć siarod biełarusaŭ. Choć koł im na hałasie čašy, a jany ŭsio roŭna za svajo čaplajucca!"
Valiancin Akudovič |
|
|
| Oriana i 100 kg zołata. |
[Feb. 9th, 2006|11:04 am] |
"Награду в 100 килограммов золота назначило афганское движение "Талибан" тому, кто убьет авторов карикатур на пророка Мухаммеда".
newsru.com
Paślia ŭsich hetych padziejaŭ pieračytvaju knižku Oriany Fallaci „The Rage and Pride”. Skazać ščyra knižka na mianie asabista robić bolšaje ŭražańńie čym tyja karykatury. Za hałavu niaščasnaj kabiety niby taksama pryznačyli vializarnuju kvotu, ale voś tolki heta joj nie pieraškadžaje špacyravać pa Novym Jorku, dzie musulmanaŭ sotni tysiačaŭ. A jana pluje na hetyja zajavy „Talibanu” i piša čarhovyja antyisłamskija teksty.
Ateistka nazyvaje zachodniuju cyvilizacyju chryścijanskaj i paśpieła sustrecca navat z Rymskim Papam. |
|
|
| Uspaminy, urazanni, dumki. |
[Feb. 6th, 2006|10:43 am] |
Uspaminy cudoŭnyja.
Fajna było. Šmat siabroŭ, nastaŭnikaŭ, znajomych. Vino, harełka, kumpiaki, kaŭbasy, draniki. Razmovy, uspaminy, śmiech, žarty. Dyskateka. Vino, kava…………………..
Uražańnie dobraje.
Siabry pastaleli. Niekatoryja majuć dziaciej. Pryjechali na svaich mašynach, majuć ułasnyja kvatery, leciščy. Dobra apranutyja. Zarobki pavyšajucca. Havorać pra agraharadki. Vioska budujecca. Chaty ramantujucca. Pastavili viežu Velcom. Lietam adčyniajecca načny bar. Vypuskniki darać škole televizary, mahnitafony, pieradajuć kaperty. Parking lia škoły zastaŭlieny samachodami. Milicyjant žartuje pa-biełarusku. Uviečary Minsk vielmi pryhožy.
Dumki supiarečlivyja.
Skarhi, što ciažka adčynić ułasny biznes. Minsk zrabiŭsia darahim horadam. Słovy sa sceny: „My idziem pravilnym šliacham”, sychodzić sa sceny i padčas pryvatnaj razmovy kaža: „Marazm nasilvajecca”. Pjanyja vaśmiklasniki. Łysy prydurak (na mój pohliad pradstaŭnik „elitarnaha addziełu Unutranych Vojskaŭ) čapliajecca ŭ bary da siabra. Pryčyna- šalik z nadpisam „Belarus”. „Пацан, чё это такое? Сними эту х...ю. Беларус мне нашелся”. Praciahvałasia tak chvilin 30. Naprykancy pradstaŭnik „elitarnaha addziełu Unutranych Vojskaŭ” kaža: „Мужики, ставите мне и Коляну по бутылке „Балтики”- забываем обиду”. Što ž, niechta trymaje na nas kryŭdu. Reklamy na vulicach- BRSM, ZA Biełaruś, U majoj krainie śvieić soniejka, Veterany ZA Biełarus.
Śpieŭ z ekrana televizara- „Ето мама моя, это мама твоя- наша земля Беларусская”. |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 30th, 2006|05:49 pm] |
Pračytaŭ na „Svabodzie” vierš Zianona. Sapraŭdy, vielmi nadzionna.
На скрыжаваньні мне заступілі дарогу трое ворагаў і закрычалі:
– мы заб”ем цябе, Зянон!
Тут падыйшоў мой сябра
і ворагі змоўклі.
Але сябра убачыў, што ворагаў трое,
сказаў: – Абодвух заб”юць,
– перайшоў на іх бок.
Тым часам падыйшоў другі сябра.
Але убачыў, што іх чацьвера, – сказаў:
– Ты павінен мяне зразумець,
– стаў на бок чатырох.
У гэты час напаткаў мяне трэці сябра.
Але убачыў, што іх пяцёра,
– без слоў перабег да пяцёх.
Тады я сказаў сябрам:
– Глядзіце: трое іх, трое вас,
я – чацьверты,
хіба дазволіце ворагам забіць свайго радака?
– Не дазволім, – дружна сказалі сябры.
І ворагі адступілі.
Так мы і разышліся з таго скрыжаваньня:
Ворагі сабе, мы – сабе.
Толькі з тае пары я стаў вельмі асьцярожны з сябрамі.
Да першага скрыжаваньня. |
|
|
| Viečar sustrečy 2006. |
[Jan. 30th, 2006|04:32 pm] |
Pakuju rečy. Zaŭtra na tydzień jedu ŭ Biełaruś.
Akazvajecca ŭ hetym hodzie spaŭniajecca roŭna 5 hod, jak ja skončyŭ Nalibockuju siaredniuju škołu. A ŭ nas ža ŭ pieršyja vychodnyja lutaha ŭ škołach adbyvajucca sustrečy vypusknikoŭ. Voś i nastała maja čarha.
Praŭda, uspaminajučy majo apošniaje spatkańnie z nastaŭnikami, štości padkazvaje mnie- budzie kanflikt. Bez jaho nie abychodziłasia nivodnaje padarožža dadomu.
Dva hady tamu, na niejkaj školnaj viečarynie zavuč i dźvie nastaŭnicy abzyvali mianie fašystam i kazali, što jašče sa mnoju razbiarucca.
Pryčynaju było toje, što ŭ škole ŭtvaryłasia „jačejka” BRSMu. Nu, niehliedziačy na toje, što šmat u našaj škole saŭkoj, heta zaŭždy było łohava biełaruskaha nacyjanalizmu. Ja z siabrami pryjšoŭ u škołu i patłumačyŭ małym, što heta takoje j jak jany musiać siabie pavodzić :-) Na druhi dzień pałova małych pryniesła zavuču zajavy pra vychad z BRSMu. Voś ad hetaha času niekatoryja nastaŭniki pačali skryva na mianie hliadazieć.
Ale škołu ja lubiŭ. Pravodziŭ roznyja konkursy, dyskateki biełaruskija… A raz z nastaŭnikam biel. movy na dekadu movy i literatury my zabacali radyjovuzieł adkul ceły tydzień hučała našaja muzyka. Z nastaŭnicaj historyji my rabili spabornictvy kštałtu Što?Dzie?Kali? Z nastaŭnicaj muzyki (darečy rasiejkaj) stvaryli kvartet, śpiavali Mahutny Boža, słuckija paŭstanckija, Vojušaŭskija. Z biajałahičkaj i fizrukom sadzili verby na rečcy. A z ......... raskidali ulotki.
Voś da ich ja i pajedu……. |
|
|
| Sumna |
[Jan. 30th, 2006|12:29 am] |
Časami byvaje taki stan, kali chočacca prosta niedzie źbiehčy, schavacca, adpačyć, nikoha nie bačyć! Heta vyklikana stomlienaściu, chvaliavańniem za niešta.
U Warszawie heta nie ŭdajecca. Vialiki horad, siabry, vučoba, časami praca. I tady ŭźnikaje dumka, kab usio da chalery kinuć, na ŭsio zabycca dy prosta pajechać u viosku jakuju-niebudź ci chutar. A jašče liepš u hory, dy mirna paśvić aviečak. Časami takija dumki uznikajuć na bolš doŭhuju perspektyvu. Kab hodzikaŭ hetak z 5 pravieści jak Beduin.
Adnaho razu maja siabroŭka paślia čarhovych maich narakańniaŭ skazała: „Dyk pajedź, pasiadzi z miesiac, pahladzim, što tady skazaš”.
Surjozna…. kali žyćcio składziecca tak, što da 45 hadoŭ udasca skałacić ennuju sumu hrošaŭ, to ja abaviazkova tak i zrabliu. Aby Boh daŭ zdaroŭja!
Budu siadzieć pad lipaj, čytać „Arche”, i papivać samahonku zakusvajučy ahurkom sa svajho aharodu :-) |
|
|
| Tuniejadziec, syjanist, nabilist. |
[Jan. 29th, 2006|08:56 pm] |
U apošnim, subotnim, numary „Rzeczypospolitej” na ŭsiu razhortku źmieščany cikavy artykuł pra Josifa Brodskaha pryśviečany da 10 hoddzia jahonaj śmierci.
Ja, pryznacca, nie vielmi znajusia na jahonaj paezii, chacia biezumoŭna toje-sioje čytaŭ. Bolš mnie padabajecca čytać jahonyja vykłady i intervju, dzie jon vielmi cikava, na mój pohliad, razvažaje nad misijaj mastactva i miescam tvorcy u joj.
Dva hady tamu, kali ja byŭ u Amerycy, mnie daviałosia pracavać u Mount Holyoke College u štacie Massachusetts. Jak akazałasia, Brodski kaliści taksama tam pracavaŭ. Jon jak vykładčyk, a ja- hruzčykam.
Maja ciotka, jakaja taksama pracuje tam, alie nie vykładčykam i tym bolš nie hryzčykam, a hałoŭnym menedžeram, raspaviadała mnie, što nieadnarazova z im bačyłasia. Pa jaje słovach hetaha čałavieka možna było akreślić polskim słovam „zakręcony”. Jon zaŭždy rabiŭ natatki na pačku zapałak, z kišeniaŭ vidnielisia dziesiatki asadak, i pa pavodzinach bačna było, što jon mała kali prysutničaŭ na hetaj planecie. Typovy tvorca. |
|
|
| UPA |
[Jan. 27th, 2006|08:16 pm] |
Spampavaŭ z Netu 10 filmaŭ pra UPA. Vielmi cikavyja. Jak mastackija , tak i dakumentalnyja. Asabista raju pahliadzieć „Zaliznu sotniu”.
Jakaść vydatnaja- http://oun-upa.org.ua/video/ |
|
|
| Znaki II. Gibson na pensiju. |
[Jan. 25th, 2006|11:24 pm] |
Telefanavała mama. Kaža, hetaje NŁA znoŭ prylatała ŭ Nalibaki. Adna kabieta jechała na rovary z pracy. Ciamnieła. I ŭ peŭnym momancie jana adčuła nad saboju śviatło. Padniaŭšy hałavu, jana pabačyła, jak u metrach 15 jaje supravadžaje štości padobnaje da samolotu, alie vielmi cichaje. Jaje aśliapili vielmi mocnyja i strakatyja koliary, jana stała pasiarod darohi i pačała nazirać za hetym cymści. Štości taksama spyniłasia i stajła nad joju, pakul jana iznoŭ nie skiravałasia daliej. Paźniej hetaje štości zapliałosia u drotach, i navat pavaliła enerhetyčny słup.
Kabieta uspaminaje, što hetaje štości było vielmi pryhožym- čystym, bliskučym, pieralivałasia roznymi kalorami.
Kudy nie kińsia- nu adnaja fantastyka. |
|
|
| Mi u Wawie i insaje. |
[Jan. 25th, 2006|11:20 pm] |
Siońnia Mi byŭ u Warszawie.
Pierš čym apišu svajo uražańnie zrabliu liryčnaje adstuplieńnie.
U hetym budynku Uniwersytetu ja nikoli nie byŭ, ale jak zaŭždy dumałasia- a voś niechta dy padkaža. Nie atrymałasia. Chvilin 15 ja biespaspiachova biehaŭ pa dziadzincy UW i šukaŭ, dzie ž hety Pałac Potockich?
I tut raptat pierada mnoju spyniajecca samachod i vychodziac- Milinkievič, Viačorka, Havin, Mažejka i kirujucca da dzviarej budynku nasuprać. Ja, ubačyŭšy svaich vyratavalnikaŭ paplioŭsia za imi. Na druhim paviersie ja, śviata vieryŭšy, što jany kirujucca u zaliu, dzie mieŭ adbycca vykład, zachodžu za imi u faje. Na samaj spravie faje nie było faje,heta byŭ pakoj,dzi Mi rabiŭ zajavy dla presy. I daviałosia mnie kala 20 sekund stajać za Mi, niby ja siabra z jahonaha štabu.
Dy usio ž ja trapiŭ na vykład. Uražańnie ad Mi- narmalny, inteligent, adukavany, palityčna karektny, alie vielmi miakki. Sam vykład byŭ pa-polsku (darečy polskaja mova ŭ jaho narmalnaja), nie budu kazać pra sam vystup, roznyja byli mierkavańni. Mianie bolš urazili jahonyja adkazy na pytańńi. Zdavałąsia, što jon mieŭ adzin sabłon dla psich pytańniaŭ. Na Majo pytańnie, jak jon zbirajecca supraćstajać falsifikacyjam i danieści infarmacyju pra ich da ludziej, jon adkazaŭ-„ Ja ščyra vieru ŭ toje, što my zdoleem danieści hetuju infarmacyju da narodu. Akramia taho dapamohaju nam buduć naziralniki, jakija buduć psichałahična upływać na členaŭ kamisijaŭ”. Vos taki byŭ adkaz.
Siarod prysutnych u zali byli „usiudyisny” graf Pruszyński, dy były kandydat na prezydenta Polščy Janusz Korwin-Mikke, jaki dla nas, Biełarusaŭ, cikavy tym, što zajaviŭ adnojčy padčas vybarčaj kampanii- Dla nas, palakaŭ, bolš vyhadnaja niedemakratyčnaja Biełaruś, čym demakratyčnyja. Ale prysutničaŭ jon nie pa asabistamu zaprašeńni Mi, ale jak šerahovy hramadzianin. Dy ŭsio ž nie byŭ by ja studentam żurnalistyki kab nie padyści da jaho i nie spytacca, što ž vy spadaru mieli na ŭvazie? Vyłaviŭ ja jaho na vulicy, kali jon kiravaŭsia da samachodu. Na majo pytańnie, pan Korwin-Mikke pačaŭ u svaim styli zaikacca,zaplitacca, i puskać pienu- „Ale ja hetym nie žadaŭ Biełarusam drennaha, prosta ja vychodžu z prostych nacyjanalnych intaresaŭ Polščy”. Cikavaje bačańnie ułasnych intaresaŭ. A na arhument, što na Biełarusi žyvuć i Palaki, pan esk-kandydat skazaŭ, što heta nie tyja Palaki, jakich jon zaličvaje da strefy nacyjanalnych intaresaŭ.
Vos jaki plionny dzień. I jakija roznyja mohuc być nacyjanalnyja interesy. |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 24th, 2006|01:21 am] |
Zianon Pazniak:
"Сэнс Народнага галасаваньня не ў абраньні прэзыдэнта, а ў выкідваньні Лукашэнкі з выбарчага працэсу. Гэта першы этап. Другі этап – дэмакратычныя выбары без Лукашэнкі. Такім чынам, два этапы".
"Мой ўдзел у гэтай выбарчай кампаніі разьлічаны не на шансы стаць прэзыдэнтам (яны адсутнічаюць ва ўсіх акрамя Лукашэнкі), але на стымуляваньне Народнага галасаваньня".
http://www.bielarus.net/archives/2006/01/24/525 |
|
|
| :-)))))))) |
[Jan. 24th, 2006|12:34 am] |
Z dzionnika _extraneusa:
"Толькі ўяві сабе: 19 сакавіка, дзень выбараў. Я - незалежны назіральнік на ўчастку ў якой-небудзь Дрэтуні. Народ з раніцы валам валіць на ўчастак, але чамусьці ў празрыстай скрыні для бюлетэняў паперак амаль няма, толькі сіратліва ляжаць некалькі бюлетэньчыкаў з крыжыкам насупраць прозьвішча Лукашэнкі. Але ніхто з камісіі гэтага пакуль ня бачыць, бо кабінкі для галасаваньня знаходзяцца акурат паміж урнай і месцам засяданьня камісіі. Народ - у паўзьнятым настроі, весела пераміргваецца, як быццам бы нешта задумаў. Па выхадзе з участку ніхто не разыходзіцца - усе актыўна абмяркоўваюць нешта, што цікавіць кожнага, і, здаецца, чагосьці чакаюць.
Раптам трохі наводдаль спыняецца "газэль", адтуль вылазіць мужычок і зухавата пытаецца ў натоўпу: "ну шо, братва, сёньня ў нас празьнік, да?" Натоўп весела загудзеў і кінуўся да машыны. Што адбываецца далей я ня бачу, але час ад часу да мяне даносяцца рэплікі кшталту "у вочарадзь, людцы", "не піхаемся - хопіць на ўсіх!", "мікола, я ж за табой займаў", "а які там градус - дваццаць два ці зноў сямнаццаць?".
Старшыню участковай камісіі час ад часу назвоньваюць з акругі. У дзесяць раніцы ён паведамляе: "па састаянію на дзесяць ноль-ноль утра прагаласавала дзевяноста дзевяць працэнтаў ізьбірацелей". І на працягу дня гэтая лічба ўжо не зьмяняецца...
У канцы галасаваньня старшыня глядзіць на гадзіньнік, бачыць, што час выйшаў і загадвае сакратару зачыніць дзьверы участка. На дне урны пяць-дзесяць бюлетэняў. У куце пакоя - накрытыя "Советской Белоруссией" гарэлка, шампанскае і прысмакі з сельпо, якія палагаюцца кожнай участковай камісіі пасьля падліку галасоў. Сябрам камісіі яўна ня церпіцца.
Я ўразвалачку падыходжу да старшыні і весела пытаю: "ну што, Міхал Пятровіч, зараз гэтыя пяць галасоў улічым і будзем пачынаць?" Пятровіч раптоўна становіцца помнікам Леніну. Сакратар камісіі - настаўніца беларускай мовы і літаратуры мясцовай школы - падбягае да урны, бачыць, што там ня больш за дзесяць бюлетэняў, енчыць "Пятровіч, нам жа цяпер пізьдзец!" і губляе прытомнасьць. Помнік Леніну бярэ сябе ў рукі, дастае з-пад "Советской Белоруссии" пляшку гарэлкі, адчыняе яе і прыводзіць у прытомнасьць бедную настаўніцу. Тут звоніць тэлефон. Гэта з акружной камісіі.
"Ну як, Пятровіч, выдаеш рэзультат?"
І тут Пятровіча ўпершыню ў жыцьці прарвала.
"Х.. табе, а не рэзультат, за..балі ўсе!" - і кідае слухаўку. Малаток Пятровіч, паважаю дырэктараў нашых вясковых школак.
Сядзім зь сябрамі камісіі, п'ем-закусваем. Хораша. Нечакана Пятровіч кажа: "слухай, братка, я ведаю, што ў цябе ёсьць выхад на скупшчыкаў бюлетэняў, а ў мяне якраз застаўся запасны стос, тысячы дзьве-тры. можа, дамовімся - чарніла пароўну".
...І на гэтым месцы я прачынаюся." (http://users.livejournal.com/_extraneus_/45168.html)
:-))))) |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 23rd, 2006|09:25 pm] |
Pačytaŭsy siońniašni forum na „Svabodzie” zrabiłasia prosta sumna. Nie tamu što Mi nie padtymaŭ, a tamu što navat nie daŭ arhumentavanaha adkazu, što takoje demabilizacyja vybarščykaŭ i ŭ čym roznica z vykidvańniem biuletenia u skryniu ad vykidvańnia va ŭnitaz.
Z 66 pytańniaŭ- 10 było pra Narodnaje Hałasavańnie.
I jašče jon zajaviŭ pra :” Яшчэ перад падлікам галасоў будуць дзеяньні з нашага боку. Я не хачу выдаваць стратэгічныя таямніцы. Але дзеяньні ня будуць стандартнымі.”
Moža jon tady i padtrymaje Narodnaje Hałasavańnie? :-)
Ale ciešyć mianie toje, što maje siabry, jakija tydzień tamu z mianie śmiajalisia, kali ja kazaŭ pra NH,zaraz, jašče bolš zaciata, čym ja, pierakonvajuć inšych u sensoŭnaści hetaj akcyji.. |
|
|
| Mdaaaaaaaa |
[Jan. 20th, 2006|03:52 pm] |
Sa staronki "adzinaha":
"Акрамя таго, была разгледжана прапанова ініцыятыўнай групы З.Пазьняка аб правядзенні г.зв. “народнага” галасавання. Палітычная рада прыйшла ды высновы, што прапанова працуе хутчэй не на актывізацыю, а на дэмабілізацыю дэмакратычных выбаршчыкаў, і выказала сустрэчную прапанову – аб’яднаць усе адказныя дэмакратычныя сілы вакол кампаніі адзінага прэтэндэнта."
Pytańnie da štabu Milinkieviča: Ci vy dumajcie, što sensam Narodnaha Hałasavańnia jość hałasavańnie vykliučna za Paźniaka?
Mianie ździŭliajuć takija prapanovy. Rašeńniem neutralnym było b stvareńnie takoha štabu z usich strukturaŭ na asnovie abjadnańnia u vorhan Nacyjanalnaha Kamitetu. Ci Paźniak padaŭšy hetuju ideju zaklikaje ŭsich ustupać u svaj štab ci hałasavać za siabie? Nie. Heta adlustravana ŭ jahonych dakumentach. Pahetamu nie mahčyma bez zdiŭlieńnia ŭsprymać padobnyja zajavy. Śviedčyć jany mohuć pra šmat jakija rečy. Ale ŭstrymajemsia prynamsi na tydzień bez acenak. Damo šanec. |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
byllion's journal